У Словаччині незгодні з політикою країни щодо військової допомоги Україні після приходу до влади уряду прем'єр-міністра Роберта Фіцо зібрали за півтора тижня вже 3,9 мільйона євро на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України (ЗСУ). 

Відповідні дані оприлюднені на сайті ініціативи "Боєприпаси для України" станом на суботу, 27 квітня.

Збір коштів розпочався 16 квітня, і буде безстроковим, обіцяють організатори. За цей час пожертви зробили понад 60 тисяч донорів. При цьому в описі збору сказано, що спочатку планувалося зібрати хоча б 250 тисяч євро.

Читайте також: Як Чехія мобілізувала Захід придбати сотні тисяч снарядів для ЗСУ

Невдоволення позицією уряду Фіцо

Кампанію розгорнули з метою показати, що більшість словаків не погоджується з позицією уряду Фіцо. "Ми відмовляємося прийняти факт відмови в допомозі постраждалому від війни сусіду. Давайте покажемо, що не тільки вони (уряд Фіцо. - Ред.) вирішують. Ми переконані, що позиція влади не відповідає більшості громадян", - йдеться на сайті ініціативи.

Читайте також: Словаччиною прокотилися масові протести проти уряду Фіцо

Торік уряд Словаччини припинив військову допомогу ЗСУ, стверджуючи, що війна Росії проти України не має воєнного вирішення, а Фіцо закликав до "мирних переговорів". Також Фіцо виступає проти вступу України в НАТО. "Я буду користуватися правом вето і блокуватиму це, тому що це буде фундаментом Третьої світової війни", - казав він у січні.

Зузана Іжакова з групи "Мир для України", яка є одним з організаторів акції зі збору коштів на боєприпаси для ЗСУ, каже, що "багато людей у Словаччині соромляться орієнтації уряду на Росію, і саме тому люди роблять свій внесок".

Словаччина була рішучим прихильником України, а попередній уряд постачав ЗСУ зброю, зокрема бойові машини, системи протиповітряної оборони С-300 і літаки МіГ-29. З 2022 року і до вступу Фіцо на посаду Словаччина передала Україні 13 партій військової допомоги на 671 мільйон євро.

Читайте також: Орбана потішило обрання проросійського кандидата президентом Словаччини

Шевченківській районний суд Києва постановив у суботу, 27 квітня, помістити до слідчого ізолятора (СІЗО) на два місяці без права внесення застави голову Броварської районної державної адміністрації (РДА) Володимира Майбоженка, якого підозрюють у вчиненні ДТП у стані алкогольного сп'яніння.

"За клопотанням прокурорів голові РДА Київщини, який напередодні скоїв ДТП з чотирма постраждалими, обрано безальтернативний запобіжний захід - тримання під вартою строком на два місяці", - повідомляє Офіс генерального прокурора. 

Таким чином суд повністю задовольнив клопотання прокурорів. Майбоженка підозрюють в порушенні правил безпеки дорожнього руху керуванням авто у нетверезому стані. Відповідна санкція Кримінального кодексу передбачає до восьми років тюрми з позбавленням права керувати транспортом на такий же строк. 

У ДТП постраждали четверо людей

26 квітня у Броварах Майбоженко проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора, виїхав на узбіччя та наїхав на пішоходів. У його крові виявили 2,31 проміле алкоголю. 

Унаслідок ДТП постраждали четверо людей. Двоє чоловіків - у тяжкому стані в реанімації. В обох - множинні переломи та забої, а також струс і закриті черепно-мозкові травми. Натомість постраждалі дитина 2,5 року та її мама мають травми середнього ступеню тяжкості. У дитини перелом плеча та рана носа і підшкірна гематома потиличної ділянки голови, у мами - струс, переломи і травма грудної клітини.

Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко вже пообіцяв звільнити Майбоженка.

Факел з олімпійським вогнем відправився в суботу, 27 квітня, з Пірей у Греції до Марселя у Франції на борту історичного судна "Белем".

В рамках "Естафети океанів" факел перетне Атлантичний, Індійський і Тихий океани та досягне п'яти заморських територій Франції: Гваделупи, Гаяни, Мартиники, Французької Полінезії та острова Реюньйон. 8 травня він прибуде в Марсель, де стартує естафета передачі вогню. Як пише агентство SID, в естафеті беруть участь 10 тисяч факелоносців. 

Читайте також: На Олімпійських іграх дозволять виступити близько 40 росіянам - МОК

Естафета олімпійського вогню у Франції

"Вогонь побуває в печері Ласко, на археологічних розкопках в Алезії, в середньовічному місті Каркасоні, Версальському палаці та багатьох інших місцях. Він підсвітить низку архітектурних шедеврів країни, починаючи з всесвітньо відомого острова Мон-Сен-Мішель. Серед інших визначних пам'яток - замки, а також безліч палаців, маяків, мостів, віадуків і арен, що стали культовими", - йдеться на сайті Міжнародного олімпійського комітету (МОК).

26 липня Олімпійський вогонь прибуде до Парижа, де відбудеться урочисте відкриття літньої Олімпіади 2024 року. Олімпійські ігри продовжаться до 11 серпня.

Читайте також: До Олімпіади в Парижі залишилось 100 днів: очікування й переживання

Ударні дрони Служби безпеки України (СБУ) атакували російські військовий аеродром "Кущевська" та Ільський і Слов'янський нафтопереробні заводи (НПЗ) на Кубані, повідомили в суботу, 27 квітня, низка українських ЗМІ, зокрема й державне інформаційне агентство "Укрінформ", із посиланням на джерела.

"Ніч на суботу стала в прямому сенсі вибуховою для військового аеродрому "Кущевска", а також для Ільського та Слов'янського НПЗ у Краснодарському краї Росії. "Бавовна" на ці об'єкти завітала завдяки дронам СБУ. СБУ продовжує ефективно відпрацьовувати по військових та інфраструктурних об'єктах в тилу ворога, знижуючи потенціал Росії для ведення війни. В країні-терористці "палає і буде палати", - сказав співрозмовник агенції.

За його словами, на аеродромі розміщувалися десятки військових літаків, радіолокаційні станції (РЛС) і засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). На НПЗ дрони вдарили по ректифікаційних і атмосферних колонах - ключових технологічних об'єктах заводів. Після влучань на аеродромі та НПЗ почалися пожежі й евакуація персоналу.

Читайте також: Удари України по російських НПЗ засудило Міжнародне енергетичне агентство

У Росії визнали українську атаку на НПЗ

Раніше цього дня влада Краснодарського краю РФ повідомляла про "придушення" понад 10 безпілотників (БпЛА) в Слов'янському, Сіверському та Кущевському районах, ціллю яких були НПЗ і об'єкти інфраструктури. Місцевий губернатор Веніамін Кондратьєв запевнив, що жертв і серйозних руйнувань немає, а екстрені служби продовжують гасити пожежі, що виникли "внаслідок падіння БпЛА". Назв конкретних НПЗ, які стали об'єктами атаки, він не навів.

Своєю чергою голова Слов'янського району Роман Синяговський розповів, що під удар потрапив завод у Слов'янську-на-Кубані. За його словами, постраждалих немає, але пошкоджена ректифікаційна колона.

Тим часом директор з комплексної безпеки групи компаній "Слов'янськ ЕКО" Едуард Труднєв повідомив, що НПЗ у Слов'янську-на-Кубані частково призупинив роботу. За його словами, в завод влучили 10 дронів. 

Атаку на Ільський НПЗ підтвердили російські регіональні видання з посиланням на відео місцевих жителів.

Читайте також: Російські НПЗ під прицілом дронів ЗСУ. Що кажуть експерти?

ЗМІ: Атакували склад модулів управління для авіабомб

Тим часом, за даними російських ЗМІ, на військовому аеродромі "Кущевська" дрони уразили склад модулів планерування та корекції для авіабомб.

Видання Astra з посиланням на джерело в місцевих службах також повідомило, що внаслідок атаки були пошкоджені літаки. Їхня кількість та ступніть пошкодження поки що невідомі.

Читайте також: ГУР заявило про знищення в Москві гелікоптера Ка-32

У зв'язку з дедалі більшою загрозою з боку Росії президент Литви Гітанас Науседа підтримав прагнення свого польського колеги Анджея Дуди розмістити ядерну зброю НАТО в Польщі.

"Ідея розміщення ядерної зброї - це не підбурювання до війни чи загроза Росії. Це елемент системи стримування, який має виступати як справді значущий стримуючий фактор", - цитує агентство AFP слова Науседи на спільній з Дудою пресконференції 26 квітня на полях військових навчань.

Президенти спостерігали за маневрами двох країн у Сувальському коридорі - ділянці польсько-литовського кордону завширшки всього 70 кілометрів між Калінінградською областю РФ і Білоруссю, потенційне захоплення якого Росією відріже країни Балтії від наземних сил НАТО. В ході навчань "Хоробрий грифон" сценарії оборони відпрацьовують 1500 військових.

Читайте також: НАТО не має наміру розміщувати ядерну зброю в нових країнах

Литва підтримує заклик Польщі до збільшення військових витрат НАТО 

Науседа також підтримав Дуду в закликах до країн-членів НАТО збільшити їхні військові витрати. "Ми повинні працювати разом, щоб переконати наших партнерів з НАТО збільшити витрати на оборону", - сказав президент Литви.

Науседа згодний з Дудою, що нинішній показник у два відсотки від валового внутрішнього продукту (ВВП) - недостатній у ці "динамічні та складні часи". Президент Польщі раніше запропонував зобов'язати членів НАТО щорічно витрачати на оборону щонайменше три відсотки ВВП.

Читайте також: 75 років НАТО: в якому стані зараз Північноатлантичний альянс?

Півтори сотні жінок і дітей, а також десятки громадських активісти вийшли у суботу, 27 квітня, на Майдан Незалежності у Києві з вимогами до влади визначити певні терміни військової служби для добровольців та інших військових, які вже тривалий час боронять Україну від російської агресії. Рідні та близькі вояків тримали в руках гасла "Герої - не раби!", "На одних плечах війну не виграти", "Права - захисникам". Вони вигукували заклики до депутатів Верховної Ради ухвалити закон про звільнення від військової служби, а промовці у своїх виступах перед зібранням, заперечували закиди в тому, що вони домагаються оголення лінії фронту.

"Наші рідні, добровольці, які пішли на війну в перші дні й місяці, зробили неможливе і зупинили ворога. Але в ухваленому законі про мобілізацію терміни служби не визначені. Ми вважаємо це неповагою до добровольців, які перетворилися на рабів", - сказала DW активістка об’єднання "Рідні військових" Лілія Цьома з Кривого Рогу. В неї від початку повномасштабного вторгнення РФ воює її чоловік, брати та інші рідні. Жінка стала авторкою петиції про визначення термінів служби для військових, що наразі вже зібрала 18 тисяч підписів з 25 тисяч необхідних для її розгляду.

Визначення термінів служби - чинник успішної мобілізації

Киянка Ганна вже рік чекає з війни свого чоловіка. Вона вийшла на пікет, аби підтримати вимоги на захист прав військовослужбовців. Гасло в її руках містить ствердження про необхідність повернення додому вояків, які вже тривалий час перебувають в зоні бойових дій, як одну з умов успішної кампанії з мобілізації.

"Це логічно: для того, щоби в людей була мотивація йти воювати, вони мають бачити, що звідти повертаються живі й здорові військові. Якщо будуть певні терміни служби, то в людей буде більше мотивації іти захищати свою країну", - сказала Ганна DW.

"Військові - не гладіатори"

9-річна Софійка прийшла на Майдан зі своєю мамою. Вона сказала DW, що не бачила свого батька вже понад півтора роки, відколи він пішов на війну. "Я дуже за ним скучила. Я хочу щоби тато повернувся, щоби я бачила його не тільки в телефоні", - говорить Софійка. А її мати додала, що відчуває ніби її чоловік вже не має жодних прав і через відсутність порядку звільнення з військової служби "став якимось гладіатором на полі бою".

Промовці під час пікету закликали до впровадження сучасних підходів управління в ЗСУ. За їхніми словами, це може дозволити ефективно протистояти ворогові. А визначені ґраничні терміни служби сприятимуть збереженню життів і здоров’я українських вояків й підвищать здатність держави протистояти агресору та вигнанню його з української території. Свою підтримку вимог близьких та рідних вояків висловила депутатка Верховної Ради Інна Совсун, яка прийшла на пікет. Вона зазначила, що визначені законом терміни служби є надважливою умовою мотивації військовослужбовців і пообіцяла зробити все можливе, щоби відповідний закон був якнайскоріше проголосований парламентом.

Читайте також: Війна та виснаженість: чи можлива демобілізація в умовах бойових дій

Усі четверо постраждалих внаслідок наїзду у Броварах автомобіля голови районної державної адміністрації (РДА) Володимира Майбоженка перебувають на лікуванні в медзакладі, повідомив голова Київської ОДА Руслан Кравченко у суботу, 27 квітня. За його даними, двоє чоловіків - у тяжкому стані. "У обох - множинні переломи і забої, а також струс і закриті черепно-мозкові травми", - зазначив Кравченко.

Натомість постраждалі дитина 2,5 року та її мама мають травми середнього ступеню тяжкості. За словами глави Київської ОДА, у дитини перелом плеча та рана носа і підшкірна гематома потиличної ділянки голови, у мами - струс, переломи і травма грудної клітини.

ДТП за участі Майбоженка сталося 26 квітня у Броварах. За даними Національної поліції, голова РДА був за кермом напідпитку, не зупинився на забороняючий сигнал світлофора та скоїв наїзд на пішоходів.

Чиновнику оголошена підозра

27 квітня слідчі оголосили про підозру винуватцю ДТП. Він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. "Чоловік знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання, слідчими йому оголошена підозра у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк до восьми років", - ідеться у повідомленні поліції Київської області у Facebook.

Під час затримання в його організмі виявили 2,31 проміле алкоголю. Тим часом Кравченко запевнив, що Майбоженка звільнять з посади.

Через кілька тижнів після початку російського вторгнення в Україну між Києвом і Москвою могло бути реалізоване мирне рішення. Про це, як стверджує видання Die Welt, йдеться в проєкті угоди, погодженому Україною та РФ до 15 квітня 2022 року.

Як вказує видання, Київ і Москва домовилися щодо умов припинення війни, відкритими залишилися лише кілька пунктів, які мали узгодити президенти Володимир Путін і Володимир Зеленський при особистій зустрічі на саміті, але цього так і не відбулося.

"Поки світ і українці були в шоці від російського вторгнення, Москва намагалася змусити Київ здатися за столом переговорів", - пише 26 квітня видання Die Welt, що має у розпорядженні проєкт тодішньої угоди. 

Так, Росія вимагала від України Україна дотримуватись "постійного нейтралітету", тим самим Київ відмовився від будь-якого членства у військовому союзі, включно з НАТО. Крім того, Україна погодилася ніколи не "отримувати, не виробляти і не купувати" ядерну зброю, не допускати іноземну зброю і війська в країну і не надавати доступу до своєї військової інфраструктури, включаючи аеродроми і морські порти, будь-якій іншій країні.

Також, згідно з проєктом документу, Київ мав утримуватися від проведення військових навчань з іноземною участю та від участі у будь-яких військових конфліктах. Водночас, згідно зі статтею 3 документу, ніщо прямо не заважало Києву стати членом ЄС, пише видання.

Росія як гарант безпеки України?

Росія натомість пообіцяла більше не нападати на Україну. Щоб Київ міг у цьому бути впевненим, Москва погодилася, що п'ять постійних членів Ради безпеки ООН - США, Великобританія, Франція, Китай і сама Росія - можуть надати Україні комплексні гарантії безпеки. У статті 5 проєкту договору Київ і Москва погодили механізм, що нагадує положення про допомогу НАТО, вказує Die Welt.

"У разі "збройного нападу на Україну" країни-гаранти зобов'яжуться підтримати Київ у його праві на самооборону, закріпленому в Статуті ООН, протягом максимум трьох днів. Ця допомога може відбуватися в рамках "спільних дій" усіх або окремих повноважень гарантів", - пише видання. Згідно з проєктом договору, документ мав бути ратифікований кожною державою, що підписала його, щоб гарантувати обов'язкову силу згідно з міжнародним правом.

Однак "гарантії безпеки", які розглядалися навесні 2022 року, вимагали б схвалення США, Китаю, Великобританії та Франції на другому етапі. Росія також хотіла включити Білорусь, а Київ хотів включити Туреччину. Однак першою метою учасників переговорів у Стамбулі було створити єдність між Києвом і Москвою, щоб використовувати текст як основу для багатосторонніх переговорів.

Стаття 8 документу виключала з дії договору анексовані Росією в 2014 році Крим та Севастополь, чим Київ фактично передав би Росії контроль над півостровом. З документу незрозуміло, яку саме частину східної України треба було виключити з-під обіцянки держав-гарантів. Відповідні місця мали червоні позначки. У Стамбульському комюніке Київ нібито погодився виключити частини Донецької та Луганської областей, які Росія вже контролювала до початку війни. Російська делегація наполягала на тому, щоб кордони визначили особисто Путін та Зеленський і нанесли їх на карту. Українська делегація відкинула такий варіант, вимагаючи встановити, де проходить кордон.

Москва могла б ветувати захист України 

Росія також вимагала, щоб у разі нападу всі держави-гаранти погоджувалися активувати механізм допомоги. Це дало б Москві право вето для подолання захисного механізму. Крім того, Москва відхилила українську вимогу щодо того, щоб країни-гаранти могли створити над Україною безпольотну зону в разі нападу.

На переговорах Росія сигналізувала про готовність вийти з України, але не з Криму та частини Донбасу, яка мала бути виключена з гарантій безпеки. Путін і Зеленський мали обговорити деталі виходу безпосередньо, що підтвердили два українські учасники переговорів незалежно один від одного.

Демілітарізація України

Зокрема, непогодженим залишилося питання чисельності української армії в майбутньому. Москва вимагала скоротити українську армію до 85 тисяч військових - зараз там служить близько мільйона. Україна запропонувала чисельність військ у 250 тисяч солдатів.

Розійшлися думки і щодо кількості військової техніки. Наприклад, Росія вимагала скоротити кількість танків до 342, а Київ хотів залишити до 800. Крім того, Москва прагнула домогтися знищити українську авіацію. Росія вимагала залишити 102 винищувачі та 35 гелікоптерів, Київ наполягав на 160 літаках та 144 вертольотах. За російськими уявленнями військових кораблів має бути два, за українськими - вісім.

На думку журналістів Die Welt, навіть попри те, що ключові моменти залишилися відкритими, проєкт угоди показує, наскільки Україна та РФ були близькі до можливої ​​мирної угоди у квітні 2022 року.

"Путін і Зеленський повинні були вирішити решту суперечок в особистій розмові. Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився", - пише видання. Зокрема, Росія вимагала зробити російську мову другою державною в Україні, скасувати взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах. Також Київ мав законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм".

Джонсон став на заваді?

На думку неназваного члена української делегації, слова якого наводить Die Welt, "це була найкраща угода, яку ми могли мати". Документ мали підписати у квітні 2022 року. Як припускає видання, на заваді цьому стала позиція тодішнього прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Як розповідав глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в телеінтерв'ю, під час візиту до Києва 9 квітня Джонсон сказав, що Лондон "нічого" не підписуватиме з Путіним, а Україна має продовжувати бойові дії. Пізніше Джонсон відкинув цю заяву.

Однак є підстави підозрювати, що пропозиція про надання гарантій безпеки Україні за погодженням з Росією вже провалилася на цьому етапі, пише Die Welt.

Читайте також: Джонсон: Переговори з Путіним - це як говорити з крокодилом, що їсть вашу ногу

Тайвань зафіксував "діяльність 22 літаків Збройних сил Китайської Народної Республіки" зранку суботи, 27 квітня,  повідомило міністерство оборони Тайваню.

За твердженням Тайбея, 12 літаків перетнули неофіційний морський кордон, відомий як серединна лінія. Раніше вона служила неофіційним кордоном між двома сторонами, який не перетинали військові жодної зі сторін, але зараз ВПС Китаю регулярно направляють через неї літаки.

Згідно з заявою міноборони Тайваню, китайські літаки брали участь у "спільному патрулюванні бойової готовності" з китайськими військовими кораблями, додавши, що тайванські літаки та кораблі відреагували "належним чином". Подальші деталі Тайбей не уточнив.

Інцидент стався на тлі спільних американо-філіппінських військових навчань у Південнокитайському морі. Міністерство закордонних справ Китаю звинуватило США в "розпалюванні військового протистояння".

Читайте також: Почалося з українського "Варяга". Як Китай розбудовує свої ВМС

Китай вважає Тайвань найважливішим питанням у своїх відносинах зі Сполученими Штатами, і Пекін неодноразово вимагав від Вашингтона припинити продаж зброї Тайваню.

Оглядачі очікують подальших демонстрацій влади Пекіном до 20 травня, вказує AFP. Тоді новообраний президент Тайваню Лай Чін Те має вступити на посаду. Відносини між Пекіном і Тайбеєм були особливо напруженими після президентських виборів у середині січня: китайський уряд класифікував переможця виборів Лая як "сепаратиста" і попередив, що він спричинить "війну і занепад".

Під час атаки на Україну у ніч на 27 квітня Росія застосувала підводні носії "Калібрів", і це сталося втретє за понад пів року. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.

"Маючи такий потенціал у Чорному морі, який росіяни фактично не можуть використовувати, то в якийсь момент вони мають спробувати це зробити. Я попереджав, що це будуть підводні човни, бо виводити надводні кораблі наразі вони не наважуються. Але більш ніж за пів року це третє їх застосування", - цитує Плетенчука "Укрінформ".

Він зазначив, що наразі два підводні човни знаходяться недалеко від пункту базування Новоросійськ, і скоріше за все заходитимуть у пункти базування. "Більше кораблів у морі не перебуває", - повідомив Плетенчук.

За його даними, під час нічної атаки три "Калібри" були знищені у зоні відповідальності Сил оборони Півдня. Він додав, що тактико-технічні характеристики цих ракет в інформаційному полі завжди були завищені ворогом.

Станом на ранок 27 квітня, за даними Військово-морських сил ЗСУ, в Чорному морі - два російські кораблі, серед яких два носії крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до восьми ракет. В Азовському морі кораблі РФ відсутні, в Середземному - також два кораблі, зокрема один носій крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до 16 ракет.

У ніч на 27 квітня російська армія завдала комбінованого удару по Україні ракетами різних типів. Українська протиповітряна оборона знищила 21 ракету із 34 запущених. Зокрема, Силами оборони Півдня були знищені три ракети в небі над Миколаївщиною та сім - над Дніпропетровщиною.

 

 

Два судна в Червоному морі в п'ятницю, 26 квітня, зазнали нападу з боку підтримуваних Іраном єменських хуситів, повідомило Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) в соцмережі X. Хусити випустили три протикорабельні балістичні ракети "поблизу судна Maisha і судна Andromeda Star, і того, що йшло під панамським прапором", йдеться в повідомленні.

Американські військові уточнюють, що на Andromeda Star повідомили про незначні ушкодження, проте судно продовжило свій рейс.

Центр UKMTO зафіксував дві атаки біля берегів Ємену

Декількома годинами раніше Центр координації морських торговельних перевезень при ВМС Великобританії (United Kingdom Maritime Trade Operations, UKMTO) повідомив про дві атаки на судно за 14 морських миль на південний захід від єменського міста Моха. При першій атаці "в безпосередній близькості від судна стався вибух, який відчув екіпаж", а при другій приблизно дві ракети пошкодили судно, пояснили в UKMTO, не уточнивши, про яке судно йшлося.

Читайте також: Чому конфронтація зі США посилює позиції хуситів у Ємені

У той же час британське агентство з безпеки морських торгових операцій Ambrey підтвердило, що в цьому "інциденті було помічено три ракети". Найближче до місця події знаходився танкер під прапором Панами, який раніше належав Великобританії, додало агентство. За його даними, це судно зареєстроване на Сейшельських островах і прямувало з російського Приморська до індійського Вадинара.

Хусити взяли на себе відповідальність за ураження судна

Пізніше представник єменських хуситів Яхья Сарія заявив про відповідальність цього угрупування за напад, зазначає агентство AFP. За його словами, йдеться про пряме влучення ракет у танкер Andromeda Star.

Читайте також: США передали Україні зброю, яку Іран постачав хуситам у Ємені

Група головного управління розвідки міністерства оборони (ГУР МО) України "Гуси-9" спільно з військовослужбовцями 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки "Чорний ліс" виявили та вдарили по російській радіолокаційній станції вартістю понад п'ять мільйонів доларів. Про це повідомляє  ГУР МО у суботу, 27 квітня.

"Група ГУР МО України "Гуси-9" спільно з військовослужбовцями 15 ОБрАР “Чорний ліс" виявили та вдарили по російській РЛС 48Я6 К-1 "Подльот". Успішного вогневого ураження завдали по антенно-фідерній установці та дизельній станції, що живила комплекс", - ідеться у повідомлення на сайті розвідки.

Вартість такої РЛС складає понад 700 мільйонів рублів або ж понад 5 мільйонів доларів, додали українські розвідники. Однак вони не зазначили, коли саме і де була знищена російська РЛС.

Читайте також: Бомбардувальник Ту-22М3: чим і як його змогли вразити ЗСУ?

За даними з відкритих джерел, радіолокаційна станція "Подлет" розроблена концерном "Алмаз-Антей" для повітряно-космічних сил Росії. Її поставили на озброєння російської армії у 2015 році. Система використовується для виявлення та передачі координат цілей російським зенітно-ракетним комплексам С-300/С-400.

Як повідомлялось, у ніч на 27 квітня Росія повідомила про атаку десятків нібито українських безпілотників на Краснодарський край та Крим.

Росія збила 68 українських безпілотників над своєю територією, заявило вранці у суботу, 27 квітня, міністерство оборони РФ. 66 безпілотників літакового типу нібито знищені над територією Краснодарського краю, а ще два - над анексованим Кримом.

Про відбиття атаки безпілотників вночі повідомляє, зокрема, губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. За його інформацією, у різних районах краю "було перехоплено понад десять безпілотників", ціллю яких були нафтопереробні заводи та об'єкти інфраструктури. Губернатор запевнив, що жертв і серйозних руйнувань немає, а екстрені служби продовжують гасити пожежі, які виникли "внаслідок падіння БПЛА".

Читайте також: Російські НПЗ під прицілом дронів ЗСУ. Що кажуть експерти?

Своєю чергою, голова Слов'янського району Краснодарського краю Роман Синяговський зазначив у Telegram, що під атаку БпЛА потрапив завод у Слов'янську-на-Кубані. "Усього було 9 атак на резервуарний парк та ректифікаційну колону", - написав він. За інформацією Синяговського, постраждалих немає, але пошкоджено колону ректифікації.

У ніч на 27 квітня Росія вчергове здійснила масовану ракетну атаку на Україну. Пошкоджено енергооб'єкти у трьох областях. 

У ніч на суботу, 27 квітня Росія кількоразово атакувала Україну ракетами. 

Близько 00:30 російська армія ударила двома ракетами С-300 по території лікарні в Салтівському районі Харкова. Місцева поліція зафіксувала там наслідки обстрілу. "Уламкові поранення отримала пацієнтка лікарні 1970 року народження. Унаслідок обстрілу пошкоджено неексплуатовану будівлю медустанови, харчоблок і корпус, у якому на момент "прильоту" перебували 60 пацієнтів і 5 працівників лікарні. Пацієнтів із розбитих приміщень перевели в інші корпуси", - повідомляє відділ комунікацій Головне управління Національної поліції в Харківській області.

Згодом мер міста Ігор Терехов уточнив, що атака по медзакладу сталася під час перебування там понад тисячі людей - 900 пацієнтів і близько 250 персоналу. "На щастя, ракети влучили у землю, а не у корпуси медзакладу - в іншому випадку важко уявити кількість загиблих та постраждалих", - написав Терехов. За його даними, від вибухової хвилі постраждало кілька будівель: вибиті шибки, пошкоджені дахи, лінії електропередач, водогін та інші інженерні комунікації.

Пізніше вночі над Україною була зафіксована активність Ту-95МС з аеродрому "Оленья" (Мурманська область), що здійснюють політ у південно-східному напрямку, попереджалося про пуски крилатих ракет. Було оголошено масштабну повітряну тривогу і зафіксовано кілька груп крилатих ракет у східних та південних областях.

Читайте також: Польща двічі піднімала військову авіацію через російські удари по Україні

Атака на Західну Україну

"Крилаті ракети на Миколаївщині курсом південно-східним... Напрямок Дніпро, Павлоград... Ще ракети із Запорізької області курсом на Дніпропетровщину... КР із Херсонщини в напрямку Кривого Рогу!" - повідомили Повітряні сили ЗСУ. Крім того, повідомлялося про "групу крилатих ракет на півночі Київської області в західному напрямку. 

Під ранок 27 квітня чергова хвиля ракетної атаки Росії була спрямована на західні області України, повідомили ПС ЗСУ. Російською армією були задіяні ракети "Кинджал".

"Група КР через Житомирську область у напрямку Хмельницької області... КР на півночі Тернопільщини в західному напрямку... Швидкісні цілі через Житомирську область у південно-західному напрямку... Ще "Кинджал" через Житомирську область у південно-західному напрямку... Львівщина - укриття!", - попередили ПС ЗСУ у телеграм-каналі. Станом на 05.11 повідомлялося про зліт МіГ-31К з аеродрому Саваслейка (Нижегородська область).

Росія цілилася по енергетиці

Унаслідок атаки Росія уразила енергооб'єкти в трьох регіонах України - у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській областях, повідомив зранку міністр енергетики Герман Галущенко. "Є пошкодження обладнання. На одному з об’єктів поранено начальника зміни - енергетик отримав контузію. Наслідки атак уточнюються. Триває робота над їх ліквідацією", - додав він.

За даними глави ОВА Дніпропетровщини Сергія Лисака, ураження енергооб'єктів сталося у Дніпровському та Криворізькому районах.

"Сталося кілька займань. Поранений 39-річний чоловік. Його госпіталізували в стані середньої тяжкості. Є перебої з водопостачанням на Криворіжжі", - написав він. 

Крім того, сили протиповітряної оборони знищили над регіоном 13 ракет - у Дніпровському, Криворізькому і Павлоградському районах, додав глава ОВА.

Читайте також: Дефіцит в енергосистемі: Україна третю добу поспіль залучає аварійну допомогу з ЄС

У ніч проти 27 квітня у зв'язку з ракетними ударами Росії по території України Польща та країни-союзники двічі піднімали у повітря військову авіацію, повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

"Попереджаємо, що у зв'язку з початком чергової хвилі атак дальньої авіації Російської Федерації на об'єкти, розташовані на території України, активізувалися польські та союзні літаки, що може призвести до підвищення рівня шуму, особливо у південно-східній частині країни. Усі необхідні процедури для гарантування безпеки нашого повітряного простору було розпочато", - ідеться у повідомленні  командування в соцмережі X. 

Читайте також: Масована атака: РФ запустила по Україні понад 100 ракет

Ракетні удари по Україні у ніч на 27 квітня

За даними українських Сил оборони і правоохоронців, вночі Росія завдала кілька ударів по Україні ракетами. Після ударів по Харкову та Дніпру, а також південних областях чергова хвиля ракетної атаки Росії була спрямована на західні області України, повідомили ПС ЗСУ. Російською армією були задіяні ракети "Кинджал". Крилаті ракети були зафіксовані у напрямку Хмельницької області, на півночі Тернопільщини в західному напрямку, через Житомирську область у південно-західному напрямку, а також на Львівщині. 

Вранці 27 квітня міністр енергетики України заявив, що Росія атакувала українські енергетичні об'єкти у трьох областях, пошкоджено обладнання. 

У Броварах Київської області нетверезий голова районної державної адміністрації (РДА) Володимир Майбоженко збив на авто пішоходів у п'ятницю, 26 квітня.

"Попередньо відомо, що посадовець районної військової адміністрації не зупинився на забороняючий сигнал світлофора та скоїв наїзд на пішоходів. У результаті четверо людей отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих - дитина", - повідомила Національна поліція.

Майбоженка затримали. В його організмі виявили 2,31 проміле алкоголю. Правоохоронці розпочали розслідування з статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту в стані алкогольного сп'яніння. Відповідна санкція Кримінального кодексу України передбачає покарання до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортом до 8 років. 

Київська ОВА: Майбоженка звільнять

На інцидент вже відреагував голова Київської обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Кравченко, повідомивши, що Майбоженка звільнять.

"Це єдиний правильний крок після жахливого інциденту, який стався в Броварах і внаслідок якого постраждали чотири людини. Зокрема, троє дорослих та одна дитина. Потерпілим надається вся необхідна допомога", - написав він у Facebook. 

За його словами, серед постраждалих у ДТП 32-річна мати з донькою 2,5 року, а також два чоловіки віком 29 і 26 років. "За результатами попереднього обстеження, у дитини перелом плечової кістки та підшкірна гематома потиличної ділянки голови. У решти потерпілих: політравма, закрита черепно-мозкова травма, травми та переломи куприка, ключиці, плеча, лопатки, кістки носа, ребер, кінцівок, множинні забої та садна", - повідомив Кравченко.

Він закликав правоохоронців якнайшвидше "дати належну правову оцінку цій події". 

Читайте також: Вбивцям поліцейського на Вінниччині допомагали тікати двоє військових - ДБР

В Україну цього року почнуть прибувати винищувачі F-16 разом із навченими пілотами та обслуговуючим персоналом. Про це у п'ятницю, 26 квітня, заявив міністр оборони США Ллойд Остін під час 21-го засідання Контактної групи з питань оборони України, відомої як "формат Рамштайн".

Зокрема, доставити F-16 в Україну до кінця року пообіцяла Бельгія. Крім того, Бельгія анонсувала надання Україні ракет для систем протиповітряної оборони (ППО) з власних запасів і виділення 200 мільйонів євро на німецьку ініціативу з посилення української ППО.

Читайте також: Україна потребує щонайменше 150 сучасних літаків - Повітряні сили

"Рамштайн" зосереджується на посиленні ППО України

Головним пріоритетом нинішнього онлайн засідання "Рамштайну" є посилення української ППО. "Україна гостро потребує більшої кількості систем ППО, і їй терміново потрібно більше ракет. Сьогодні це буде величезним пріоритетом для всіх нас. Україні також необхідно більше артилерії та бронетехніки, щоб захистити своїх громадян і повернути вкрадену територію. І ми зробимо все можливе, щоб їм допомогти", - сказав Остін.

Виступаючи перед учасниками засідання, президент України Володимир Зеленський також наголосив на важливості посилення ППО України. "Цього року російська авіація вже застосувала проти України понад дев'ять тисяч керованих авіабомб. Нам потрібна можливість збивати їхні бойові літаки, щоб вони не наближалися до наших позицій і кордонів. Це можливо. Це так само можливо, як і захистити міста України від російських ракет", - сказав він, наголосивши, що терміново потрібні комплекси Patriot і ракети до них.

Також Зеленський зазначив, що нині співвідношення артилерії України та Росії - один до десяти, і це "надихає Путіна воювати далі". "Нашим солдатам потрібна артилерія - достатньо 155-міліметрового калібру, щоб зупиняти російські атаки й проводити наші власні активні операції", - наголосив він. 

Читайте також: Іспанія підтвердила плани надання ЗСУ ракет до систем ППО Patriot

Нинішнє засідання засідання в форматі "Рамштайн" - ювілейне: контактну групу заснували рівно два роки тому. За час існування коаліції понад 50 партнерів виділили Україні 114 мільярдів доларів військової допомоги, повідомив в ефірі національного телемарафону речник українського міністерства оборони Дмитро Лазуткін. Союзники заснували вісім коаліцій для Збройних сил України (ЗСУ): винищувачів, дронів, ППО, артилерії, бронетехніки тощо. Як нагадав Остін, в їхніх рамках ЗСУ отримали 70 систем ППО з тисячами ракет, 3000 одиниць бронетехніки, зокрема понад 800 основних бойових танків, а також десятки тисяч протитанкових ракет.

Читайте також: США підтвердили закупівлю зброї Україні на 6 млрд доларів

Під тиском Північноатлантичного альянсу (НАТО) та Європейського Союзу (ЄС) Іспанія погодилася надати Україні ракети для систем протиповітряної оборони (ППО) Patriot, повідомило першим у п'ятницю, 26 квітня, іспанське видання El Pais із посиланням на урядові джерела.

Іспанські збройні сили мають три батареї Patriot. Одна з них (розміщена на базі морської піхоти у Валенсії) використовується для навчання військових Збройних сил України (ЗСУ). Іспанський уряд виключає передачу самих зенітно-ракетних комплексів (ЗРК), але готовий надати невелику кількість ракет до них. Про яку саме кількість йдеться, в публікації не уточнювалось.

Згодом, за підсумками засідання контактної групи з питань оборони України в форматі "Рамштайн", міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес офіційно підтвердила цю інформацію. Кількість ракет вона не назвала. Як пише Reuters, за даними місцевих ЗМІ, йдеться про чотири ракети.

Читайте також: Рютте запропонував викупити Patriot для України

Необхідні сім Patriot

У п'ятницю посол України в Німеччині Олексій Макеєв заявив, що ЗСУ для відбиття російських атак необхідні сім нових ЗРК Patriot. Про це ж тиждень тому говорив і президент України Володимир Зеленський під час засідання Ради Україна-НАТО.

Макеєв привітав рішення Німеччини надати Україні третю таку систему. За його словами, українська влада сподівається, що 26 квітня інші союзники також візьмуть на себе подібні зобов'язання на черговому засіданні Контактної групи з питань оборони України в форматі Рамштайн.

Ще на початку квітня Зеленський оцінював кількість Patriot, необхідних для повного захисту повітряного простору України, в 25 одиниць.

Читайте також: Шольц сподівається, що країни НАТО знайдуть для України ще шість систем Patriot

Міністр оборони США Ллойд Остін за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України в форматі "Рамштайн" у п'ятницю, 26 квітня, підтвердив поширену раніше в ЗМІ інформацію про плани закупівлі зброї для Збройних сил України (ЗСУ) на шість мільярдів доларів.

За його словами, до найбільшої з досі оголошених військової допомоги увійдуть ракети для систем протиповітряної оборони (ППО) Patriot і NASAMS, "значна кількість" артилерійських боєприпасів і системи протидії дронам.

Раніше американське видання Politico та міжнародна агенція Reuters із посиланням на американських чиновників повідомили, що новий транш зброї може включати системи ППО Patriot, ракети класу "повітря-повітря" для встановлення на винищувачах, артилерію і високоточні боєприпаси, контрартилерійські радари, безпілотники та системи протидії дронам, тактичні машини.

Доставка зброї в Україну займе роки - ЗМІ

Цей транш стане частиною військової допомоги у розмірі 61 мільярд доларів, схваленої Конгресом США цього тижня.

На відміну від попередньо ухваленого термінового пакету допомоги на мільярд доларів, ідеться не про негайну поміч. Натомість цей пакет передбачає укладання контрактів з американськими оборонними компаніями на виробництво нового обладнання для України. Це означає, що зброя, швидше за все, не надійде в Україну протягом декількох років, оскільки гроші виділяються в рамках Ініціативи з надання допомоги Україні в галузі безпеки (USAI), яка не передбачає використання поточних запасів США. 

Читайте також: IfW: Новий пакет допомоги від США - тимчасове полегшення для України

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Пекіна говорив про неприпустимість підтримки Китаєм російського військово-промислового комплексу.

Спершу держсекретар США підняв це питання на переговорах з міністром закордонних справ Китаю Ван І. "Я висловив нашу серйозну стурбованість тим, що КНР постачає компоненти, які живлять жорстоку агресивну війну Росії проти України. Китай є великим постачальником верстатів, мікроелектроніки, нітроцелюлози, які мають вирішальне значення для виробництва боєприпасів і ракетного палива, та інших товарів подвійного призначення, які Москва використовує для нарощування своєї оборонно-промислової бази", - цитує його агенція Reuters.

Згодом він підняв це ж питання на зустрічі з лідером КНР Сі Цзіньпіном. "Росії було б складно продовжувати свій наступ на Україну без підтримки Китаю. Підживлення російської оборонно-промислової сфери загрожує не лише українській безпеці, але й європейській безпеці. Як ми вже давно говорили Китаю, забезпечення трансатлантичної безпеки є ключовим інтересом США", - цитує Блінкена Associated Press.

Держсек запевнив, що "чітко дав зрозуміти" Сі позицію США: "Якщо Китай не вирішить цю проблему, це зробимо ми".

Китайська влада запевняє, що не надає зброю РФ, але при цьому наполягає, що звична торгівля з Росією не має обмежуватись чи припинятись. Блінкен на пресконференції за підсумками візиту в Пекін у п'ятницю, 26 квітня, не відповів на питання, чи запровадять США санкції щодо Китаю через підтримку Росії.

Читайте також: США вважатиме Китай відповідальним за успіхи РФ в Україні

РФ, Китай і Іран домовились нарощувати військову співпрацю

Тим часом міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив у п'ятницю, що РФ і Китай продовжують нарощувати військову співпрацю. На зустрічі зі своїм китайським колегою Дун Цзюнем цього дня він заявив, що "підходи Росії та Китаю до міжнародних проблем збігаються".

Також Росія готова розширювати військово-технічне співробітництво з Іраном, заявив Шойгу на зустрічі з іранським міністром оборони Гараї Аштіані. Крім того, як пише dpa, про тіснішу військову співпрацю сьогодні домовились і Іран з Китаєм.

Ці заяви були зроблені на полях Шанхайської організації співробітництва (ШОС), яке проходить 26 квітня в Казахстані. До цього об'єднання входять Росія, Індія, Китай, Іран, Пакистан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан.

Читайте також: Путін збирається відвідати Китай у травні

На захід від Авдіївки Донецької області за останній тиждень пришвидшилося просування російської армії, повідомляється у звіті військової розвідки Великобританії, оприлюдненому міністерством оборони країни в соціальній мережі Х у п'ятницю, 26 квітня.

Зазначається, що російські сухопутні війська створили вузький виступ углиб української території, щоб увійти до Очеретиного, що розташоване приблизно за 15 кілометрів на північ від центру Авдіївки.

Після окупації Авдіївки в середині лютого 2024 року, ця зона залишається одним з основних районів російських операцій. "Попри постійні великі втрати, є велика ймовірність, що російські сухопутні війська зможуть постійно завдавати ударів по українських позиціях у цьому районі й візьмуть під контроль кілька невеликих населених пунктів", - йдеться у звіті розвідки. 

Читайте також: Доведеться здавати території? Німецькі експерти про тактику ЗСУ

ISW: Україна може покращити ситуацію на фронті до червня

Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили  що в умовах обмежень України в озброєнні російські війська досягали "лише тактичних здобутків протягом останніх шести місяців".

ISW прогнозує, що ймовірно, Україна матиме значно покращену оперативну позицію до червня. Аналітики зауважують, що невід'ємною частиною оперативного планування Росії на це літо був розрахунок про затримку чи припинення військової допомоги США. Тепер же українські сили з новою допомогою, ймовірно, підірвуть "оперативний намір одночасних наступальних операцій Росії на ширшому фронті", вважають в ISW.

У Києві в п'ятницю, 26 квітня, розпочалася термінова евакуація двох лікарень через загрозу удару по них, заявила Київська міська державна адміністрація (КМДА).

"Місто терміново розпочинає евакуацію двох лікарень, одна з яких - дитяча, розташованих на вулиці Богатирській. Це пов'язано з відео, яке масово поширюється в інтернет-медіа, де фактично анонсований удар ворога по цих медичних закладах. І що, нібито, в цих лікарнях перебувають військові. Це абсолютна брехня і провокація ворога, яку він намагається використати для удару по соціальній інфраструктурі столиці", - йдеться в повідомленні КМДА.

Хворих дітей, їхніх батьків і медичний персонал вивозять у інші медзаклади столиці. КМДА звернулася до Служби безпеки України (СБУ) та міністерства охорони здоров'я за допомогою, а також поінформувала їх про "заходи, яких вживає для збереження життя й здоров'я пацієнтів і персоналу лікарень". 

Погрози КДБ Білорусі

КМДА не уточнює, про яке відео йдеться. Ймовірно, маються на увазі погрози глави Комітету державної безпеки (КДБ) Білорусі Івана Тєртєля. На засіданні так званих Всебілоруських народних зборів, які пройшли у Мінську 24-25 квітня, він заявив, що "терористи обрали своїм лігвом київські лікарні за адресою Богатирська 30-32" і "їх наздожене покарання". 

КМВА: Реальної загрози нема

Начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко назвав погрозу удару інформаційно-психологічною операцією (ІПСО), щоб посіяти паніку і дестабілізувати ситуацію в країні.

"Сьогодні мешканців столиці сколихнула новина про нібито наміри РФ здійснити ракетний удар по двох київських лікарнях, одна з яких дитяча! Наразі немає жодного підтвердження, яке б свідчило, що Росія насправді збирається завдати таких ударів. Втім, для нас життя та здоров'я наших людей і наших дітей - це найвища цінність. Тому, з міркувань безпеки, було прийнято рішення про евакуацію двох лікарень. В умовах постійних ракетних ударів ми не можемо ризикувати. Разом з тим, я ще раз підкреслюю, що жодної інформації, яка б говорила про наявність реальної загрози наразі немає", - заявив він. 

СБУ: ІПСО, що грає на руку РФ

Служба безпеки України (СБУ) підтвердила, що евакуація пов'язана з висловлюванням Тєртєля, водночас також назвала його заяву ІПСО, що грає на руку РФ.

"Водночас наша країна вже третій рік протидіє ворогу у повномасштабній війні, і всі громадяни розуміють важливість дотримання правил безпеки. Тож і спеціальні служби, і представники місцевої влади реагують на кожну потенційну загрозу згідно з передбаченими протоколами дій. Наразі вживаються усі необхідні заходи, аби знівелювати будь-які негативні наслідки навіть теоретичної загрози", - прокоментували в СБУ. 

Читайте також: ISW: Лукашенко підірвав наратив Путіна про причетність України до теракту в "Крокусі"

Президент України Володимир Зеленський звільнив бригадного генерала Олександра Яковця з посади командувача Сил підтримки Збройних сил України (ЗСУ). Відповідний указ від 26 квітня оприлюднений на сайті президента.

Яковець обіймав цю посаду лише з 4 березня. До цього він був начальником управління інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ з лютого 2020 року, а раніше - начальником управління логістики, заступником начальника штабу оперативного командування ЗСУ "Схід".

Новий голова Адміністрації Держспецтранспорту

Натомість Зеленський призначив Яковця головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту замість Богдана Бондара.

Генерал-майор Бондар очолював Адміністрацію Держспецтранспорту з березня 2022 року. Перед цим він був заступником командувача Операції об'єднаних сил, а раніше - начальником головного командного центру ЗСУ. Причини його звільнення в указі Зеленського не уточнюються.

Нагадаємо, що після призначення Олександра Сирського головнокомандувачем ЗСУ в керівництві армії тривають кадрові перестановки.

Через кілька тижнів після початку російського вторгнення в Україну між Києвом і Москвою могло бути реалізоване мирне рішення. Про це, як стверджує видання Die Welt, йдеться в проєкті угоди, погодженому Україною та РФ до 15 квітня 2022 року.

Як вказує видання, Київ і Москва домовилися щодо умов припинення війни, відкритими залишилися лише кілька пунктів, які мали узгодити президенти Володимир Путін і Володимир Зеленський при особистій зустрічі на саміті, але цього так і не відбулося.

"Поки світ і українці були в шоці від російського вторгнення, Москва намагалася змусити Київ здатися за столом переговорів", - пише 26 квітня видання Die Welt, що має у розпорядженні проєкт тодішньої угоди. 

Так, Росія вимагала від України Україна дотримуватись "постійного нейтралітету", тим самим Київ відмовився від будь-якого членства у військовому союзі, включно з НАТО. Крім того, Україна погодилася ніколи не "отримувати, не виробляти і не купувати" ядерну зброю, не допускати іноземну зброю і війська в країну і не надавати доступу до своєї військової інфраструктури, включаючи аеродроми і морські порти, будь-якій іншій країні.

Також, згідно з проєктом документу, Київ мав утримуватися від проведення військових навчань з іноземною участю та від участі у будь-яких військових конфліктах. Водночас, згідно зі статтею 3 документу, ніщо прямо не заважало Києву стати членом ЄС, пише видання.

Росія як гарант безпеки України?

Росія натомість пообіцяла більше не нападати на Україну. Щоб Київ міг у цьому бути впевненим, Москва погодилася, що п'ять постійних членів Ради безпеки ООН - США, Великобританія, Франція, Китай і сама Росія - можуть надати Україні комплексні гарантії безпеки. У статті 5 проєкту договору Київ і Москва погодили механізм, що нагадує положення про допомогу НАТО, вказує Die Welt.

"У разі "збройного нападу на Україну" країни-гаранти зобов'яжуться підтримати Київ у його праві на самооборону, закріпленому в Статуті ООН, протягом максимум трьох днів. Ця допомога може відбуватися в рамках "спільних дій" усіх або окремих повноважень гарантів", - пише видання. Згідно з проєктом договору, документ мав бути ратифікований кожною державою, що підписала його, щоб гарантувати обов'язкову силу згідно з міжнародним правом.

Однак "гарантії безпеки", які розглядалися навесні 2022 року, вимагали б схвалення США, Китаю, Великобританії та Франції на другому етапі. Росія також хотіла включити Білорусь, а Київ хотів включити Туреччину. Однак першою метою учасників переговорів у Стамбулі було створити єдність між Києвом і Москвою, щоб використовувати текст як основу для багатосторонніх переговорів.

Стаття 8 документу виключала з дії договору анексовані Росією в 2014 році Крим та Севастополь, чим Київ фактично передав би Росії контроль над півостровом. З документу незрозуміло, яку саме частину східної України треба було виключити з-під обіцянки держав-гарантів. Відповідні місця мали червоні позначки. У Стамбульському комюніке Київ нібито погодився виключити частини Донецької та Луганської областей, які Росія вже контролювала до початку війни. Російська делегація наполягала на тому, щоб кордони визначили особисто Путін та Зеленський і нанесли їх на карту. Українська делегація відкинула такий варіант, вимагаючи встановити, де проходить кордон.

Москва могла б ветувати захист України 

Росія також вимагала, щоб у разі нападу всі держави-гаранти погоджувалися активувати механізм допомоги. Це дало б Москві право вето для подолання захисного механізму. Крім того, Москва відхилила українську вимогу щодо того, щоб країни-гаранти могли створити над Україною безпольотну зону в разі нападу.

На переговорах Росія сигналізувала про готовність вийти з України, але не з Криму та частини Донбасу, яка мала бути виключена з гарантій безпеки. Путін і Зеленський мали обговорити деталі виходу безпосередньо, що підтвердили два українські учасники переговорів незалежно один від одного.

Демілітарізація України

Зокрема, непогодженим залишилося питання чисельності української армії в майбутньому. Москва вимагала скоротити українську армію до 85 тисяч військових - зараз там служить близько мільйона. Україна запропонувала чисельність військ у 250 тисяч солдатів.

Розійшлися думки і щодо кількості військової техніки. Наприклад, Росія вимагала скоротити кількість танків до 342, а Київ хотів залишити до 800. Крім того, Москва прагнула домогтися знищити українську авіацію. Росія вимагала залишити 102 винищувачі та 35 гелікоптерів, Київ наполягав на 160 літаках та 144 вертольотах. За російськими уявленнями військових кораблів має бути два, за українськими - вісім.

На думку журналістів Die Welt, навіть попри те, що ключові моменти залишилися відкритими, проєкт угоди показує, наскільки Україна та РФ були близькі до можливої ​​мирної угоди у квітні 2022 року.

"Путін і Зеленський повинні були вирішити решту суперечок в особистій розмові. Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився", - пише видання. Зокрема, Росія вимагала зробити російську мову другою державною в Україні, скасувати взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах. Також Київ мав законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм".

Джонсон став на заваді?

На думку неназваного члена української делегації, слова якого наводить Die Welt, "це була найкраща угода, яку ми могли мати". Документ мали підписати у квітні 2022 року. Як припускає видання, на заваді цьому стала позиція тодішнього прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Як розповідав глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в телеінтерв'ю, під час візиту до Києва 9 квітня Джонсон сказав, що Лондон "нічого" не підписуватиме з Путіним, а Україна має продовжувати бойові дії. Пізніше Джонсон відкинув цю заяву.

Однак є підстави підозрювати, що пропозиція про надання гарантій безпеки Україні за погодженням з Росією вже провалилася на цьому етапі, пише Die Welt.

Читайте також: Джонсон: Переговори з Путіним - це як говорити з крокодилом, що їсть вашу ногу

Під час атаки на Україну у ніч на 27 квітня Росія застосувала підводні носії "Калібрів", і це сталося втретє за понад пів року. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.

"Маючи такий потенціал у Чорному морі, який росіяни фактично не можуть використовувати, то в якийсь момент вони мають спробувати це зробити. Я попереджав, що це будуть підводні човни, бо виводити надводні кораблі наразі вони не наважуються. Але більш ніж за пів року це третє їх застосування", - цитує Плетенчука "Укрінформ".

Він зазначив, що наразі два підводні човни знаходяться недалеко від пункту базування Новоросійськ, і скоріше за все заходитимуть у пункти базування. "Більше кораблів у морі не перебуває", - повідомив Плетенчук.

За його даними, під час нічної атаки три "Калібри" були знищені у зоні відповідальності Сил оборони Півдня. Він додав, що тактико-технічні характеристики цих ракет в інформаційному полі завжди були завищені ворогом.

Станом на ранок 27 квітня, за даними Військово-морських сил ЗСУ, в Чорному морі - два російські кораблі, серед яких два носії крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до восьми ракет. В Азовському морі кораблі РФ відсутні, в Середземному - також два кораблі, зокрема один носій крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до 16 ракет.

У ніч на 27 квітня російська армія завдала комбінованого удару по Україні ракетами різних типів. Українська протиповітряна оборона знищила 21 ракету із 34 запущених. Зокрема, Силами оборони Півдня були знищені три ракети в небі над Миколаївщиною та сім - над Дніпропетровщиною.

 

 

Група головного управління розвідки міністерства оборони (ГУР МО) України "Гуси-9" спільно з військовослужбовцями 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки "Чорний ліс" виявили та вдарили по російській радіолокаційній станції вартістю понад п'ять мільйонів доларів. Про це повідомляє  ГУР МО у суботу, 27 квітня.

"Група ГУР МО України "Гуси-9" спільно з військовослужбовцями 15 ОБрАР “Чорний ліс" виявили та вдарили по російській РЛС 48Я6 К-1 "Подльот". Успішного вогневого ураження завдали по антенно-фідерній установці та дизельній станції, що живила комплекс", - ідеться у повідомлення на сайті розвідки.

Вартість такої РЛС складає понад 700 мільйонів рублів або ж понад 5 мільйонів доларів, додали українські розвідники. Однак вони не зазначили, коли саме і де була знищена російська РЛС.

Читайте також: Бомбардувальник Ту-22М3: чим і як його змогли вразити ЗСУ?

За даними з відкритих джерел, радіолокаційна станція "Подлет" розроблена концерном "Алмаз-Антей" для повітряно-космічних сил Росії. Її поставили на озброєння російської армії у 2015 році. Система використовується для виявлення та передачі координат цілей російським зенітно-ракетним комплексам С-300/С-400.

Як повідомлялось, у ніч на 27 квітня Росія повідомила про атаку десятків нібито українських безпілотників на Краснодарський край та Крим.

Росія збила 68 українських безпілотників над своєю територією, заявило вранці у суботу, 27 квітня, міністерство оборони РФ. 66 безпілотників літакового типу нібито знищені над територією Краснодарського краю, а ще два - над анексованим Кримом.

Про відбиття атаки безпілотників вночі повідомляє, зокрема, губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. За його інформацією, у різних районах краю "було перехоплено понад десять безпілотників", ціллю яких були нафтопереробні заводи та об'єкти інфраструктури. Губернатор запевнив, що жертв і серйозних руйнувань немає, а екстрені служби продовжують гасити пожежі, які виникли "внаслідок падіння БПЛА".

Читайте також: Російські НПЗ під прицілом дронів ЗСУ. Що кажуть експерти?

Своєю чергою, голова Слов'янського району Краснодарського краю Роман Синяговський зазначив у Telegram, що під атаку БпЛА потрапив завод у Слов'янську-на-Кубані. "Усього було 9 атак на резервуарний парк та ректифікаційну колону", - написав він. За інформацією Синяговського, постраждалих немає, але пошкоджено колону ректифікації.

У ніч на 27 квітня Росія вчергове здійснила масовану ракетну атаку на Україну. Пошкоджено енергооб'єкти у трьох областях. 

У ніч на суботу, 27 квітня Росія кількоразово атакувала Україну ракетами. 

Близько 00:30 російська армія ударила двома ракетами С-300 по території лікарні в Салтівському районі Харкова. Місцева поліція зафіксувала там наслідки обстрілу. "Уламкові поранення отримала пацієнтка лікарні 1970 року народження. Унаслідок обстрілу пошкоджено неексплуатовану будівлю медустанови, харчоблок і корпус, у якому на момент "прильоту" перебували 60 пацієнтів і 5 працівників лікарні. Пацієнтів із розбитих приміщень перевели в інші корпуси", - повідомляє відділ комунікацій Головне управління Національної поліції в Харківській області.

Згодом мер міста Ігор Терехов уточнив, що атака по медзакладу сталася під час перебування там понад тисячі людей - 900 пацієнтів і близько 250 персоналу. "На щастя, ракети влучили у землю, а не у корпуси медзакладу - в іншому випадку важко уявити кількість загиблих та постраждалих", - написав Терехов. За його даними, від вибухової хвилі постраждало кілька будівель: вибиті шибки, пошкоджені дахи, лінії електропередач, водогін та інші інженерні комунікації.

Пізніше вночі над Україною була зафіксована активність Ту-95МС з аеродрому "Оленья" (Мурманська область), що здійснюють політ у південно-східному напрямку, попереджалося про пуски крилатих ракет. Було оголошено масштабну повітряну тривогу і зафіксовано кілька груп крилатих ракет у східних та південних областях.

Читайте також: Польща двічі піднімала військову авіацію через російські удари по Україні

Атака на Західну Україну

"Крилаті ракети на Миколаївщині курсом південно-східним... Напрямок Дніпро, Павлоград... Ще ракети із Запорізької області курсом на Дніпропетровщину... КР із Херсонщини в напрямку Кривого Рогу!" - повідомили Повітряні сили ЗСУ. Крім того, повідомлялося про "групу крилатих ракет на півночі Київської області в західному напрямку. 

Під ранок 27 квітня чергова хвиля ракетної атаки Росії була спрямована на західні області України, повідомили ПС ЗСУ. Російською армією були задіяні ракети "Кинджал".

"Група КР через Житомирську область у напрямку Хмельницької області... КР на півночі Тернопільщини в західному напрямку... Швидкісні цілі через Житомирську область у південно-західному напрямку... Ще "Кинджал" через Житомирську область у південно-західному напрямку... Львівщина - укриття!", - попередили ПС ЗСУ у телеграм-каналі. Станом на 05.11 повідомлялося про зліт МіГ-31К з аеродрому Саваслейка (Нижегородська область).

Росія цілилася по енергетиці

Унаслідок атаки Росія уразила енергооб'єкти в трьох регіонах України - у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській областях, повідомив зранку міністр енергетики Герман Галущенко. "Є пошкодження обладнання. На одному з об’єктів поранено начальника зміни - енергетик отримав контузію. Наслідки атак уточнюються. Триває робота над їх ліквідацією", - додав він.

За даними глави ОВА Дніпропетровщини Сергія Лисака, ураження енергооб'єктів сталося у Дніпровському та Криворізькому районах.

"Сталося кілька займань. Поранений 39-річний чоловік. Його госпіталізували в стані середньої тяжкості. Є перебої з водопостачанням на Криворіжжі", - написав він. 

Крім того, сили протиповітряної оборони знищили над регіоном 13 ракет - у Дніпровському, Криворізькому і Павлоградському районах, додав глава ОВА.

Читайте також: Дефіцит в енергосистемі: Україна третю добу поспіль залучає аварійну допомогу з ЄС

У ніч проти 27 квітня у зв'язку з ракетними ударами Росії по території України Польща та країни-союзники двічі піднімали у повітря військову авіацію, повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

"Попереджаємо, що у зв'язку з початком чергової хвилі атак дальньої авіації Російської Федерації на об'єкти, розташовані на території України, активізувалися польські та союзні літаки, що може призвести до підвищення рівня шуму, особливо у південно-східній частині країни. Усі необхідні процедури для гарантування безпеки нашого повітряного простору було розпочато", - ідеться у повідомленні  командування в соцмережі X. 

Читайте також: Масована атака: РФ запустила по Україні понад 100 ракет

Ракетні удари по Україні у ніч на 27 квітня

За даними українських Сил оборони і правоохоронців, вночі Росія завдала кілька ударів по Україні ракетами. Після ударів по Харкову та Дніпру, а також південних областях чергова хвиля ракетної атаки Росії була спрямована на західні області України, повідомили ПС ЗСУ. Російською армією були задіяні ракети "Кинджал". Крилаті ракети були зафіксовані у напрямку Хмельницької області, на півночі Тернопільщини в західному напрямку, через Житомирську область у південно-західному напрямку, а також на Львівщині. 

Вранці 27 квітня міністр енергетики України заявив, що Росія атакувала українські енергетичні об'єкти у трьох областях, пошкоджено обладнання. 

До виборів до Європейського парламенту 6-9 червня залишається лише кілька тижнів, а в ЄС вибухають нові й нові викриття ймовірних російських - і не тільки - агентів впливу.

Особливо давно скандали навколо іноземного впливу супроводжують парламентарів ЄС. Першим був так званий "Катаргейт": у грудні 2022 року пролунали гучні звинувачення в тому, що євродепутати та їхні співробітники отримували готівку в обмін на "особливе ставлення" до Катару, Марокко та Мавританії. З початку 2024 року в скандалах почала фігурувати Росія. Так, розслідувачі видання The Insider з'ясували, що латвійська євродепутатка Тетяна Жданок багато років контактувала з російськими спецслужбами.

Потім Чехія запровадила санкції проти Віктора Медведчука та інтернет-порталу Voice of Europe, стверджуючи, що вони проводили в Європі проросійську операцію впливу. У зв'язку з цими викриттями прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо заявив, що Москва платила євродепутатам за поширення російської пропаганди. Тепер Чехія і Європарламент вимагають запровадження санкцій щодо причетних до цього скандалу осіб на рівні всього Євросоюзу. ЄП вражений твердженнями про те, що кільком із його 705 депутатів платили за пропаганду РФ і що вони співпрацювали з Voice of Europe у той час, як Росія веде війну проти України, йдеться в резолюції, ухваленій парламентом у четвер, 25 квітня.

Найсвіжіше викриття: у Німеччині розпочато два попередні розслідування діяльності депутата Європарламенту від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АДН) Максиміліана Кра (Maximilian Krah) за підозрою в одержанні грошей з Росії та Китаю. Одночасно заарештовано громадянина ФРН на ім'я Цзянь Г., який працював помічником Кра і паралельно, як стверджує слідство, - агентом китайських спецслужб.

Хто в Європі просуває кремлівський наратив

Євродепутати розуміють, що ці скандали загрожують наслідками для репутації Європарламенту. "Парламенту необхідно терміново прояснити, що сталося, а потім вжити заходів", - заявила DW у Страсбурзі німецька депутатка Террі Райнтке (Terry Reintke), одна з двох провідних кандидаток від партії Зелених. На її думку, внутрішньопарламентське розслідування має бути завершене до виборів, "тому що громадяни Європи заслуговують на те, щоб знати, що ж за люди потрапили  до виборчих бюлетенів".

Читайте також: Медведчук і Ko: Чехія викрила схему підкупу РФ політиків ЄС

"Росія систематично підтримує контакти з вкрай правими і вкрай лівими партіями, а також іншими діячами і рухами, щоб заручитися підтримкою інституційних суб'єктів у межах Євросоюзу для легітимізації своїх незаконних і злочинних дій", - ідеться в тексті резолюції ЄП.

Аналіз результатів голосування і виступів у Європарламенті засвідчив, що ці партії справді більше, ніж інші симпатизують Росії. Наприклад, у січні словацький євродепутат Мирослав Радаковський, якому, як стверджує резолюція ЄП, представники Москви платили за спостереження за парламентськими виборами в РФ 2021 року, передрік руйнацію Євросоюзу "слов'янами, що об'єдналися", а угорська партія Fidesz відкрито поширює прокремлівські меседжі та пропаганду.

Підвищена активність спецслужб РФ

Зараз більшість депутатів Європарламенту вимагають від лідерів ЄС розібратися зі спробами іноземного втручання не лише в європейських інституціях, а й по всьому Євросоюзу. Найбільше занепокоєння викликає шпигунська діяльність російських спецслужб. Аналіз справ європейців, засуджених за шпигунство в період з 2010 по 2021 роки, проведений Шведським агентством оборонних досліджень (FOI), показав, що за більшістю з них стояла Москва. І це було ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. "За часів геополітичної напруженості активність розвідувальних організацій різних країн зростає", - заявив Майкл Йонссон із FOI у доповіді, опублікованій ще в середині 2022 року.

Після початку розв'язаної Кремлем війни країни ЄС масово висилали російських дипломатів - за перші 11 місяців війни проти України до РФ повернулися майже 500 дипломатів, згідно з дослідженням Ельжбети Каци з Польського інституту міжнародних відносин (PISM), проведеним у січні 2023 року. Більшість з цих дипломатів підозрювали в роботі на російську розвідку. За словами Каци, хоча шпигунська діяльність спецслужб РФ задокументована на всій території ЄС, вона "особливо активна в країнах, де розташована інфраструктура НАТО і штаб-квартири міжнародних організацій".

Новобахмутівка, Новомихайлівка, Богданівка, Очеретине - назви цих та інших невеликих населених пунктів на сході України, куди за останні тижні вже просунулися або на які ще готуються наступати російські війська, нечасто потрапляють в світові газетні заголовки. Усі ці села не мають такої стратегічної ваги, як вже втрачені Бахмут чи Авдіївка, або ж розташований на вигідних для оборони пагорбах Часів Яр. Туди російська армія завзято намагається пробитися, щоби, як вважають в українському командуванні, заволодіти містом до "сакральної" для Кремля дати 9 травня.

Згідно з квітневим аналізом вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року російські війська вже "захопили понад 360 квадратних кілометрів - територію розміром з Детройт" - найбільшого міста американського штату Мічиган. Таке порівняння, мабуть, невипадкове - адже Детройт - це ще й відомий центр індустрії. Подібну славу до російської війни мав і Донбас.

Наскільки реалістично для Збройних Сил України відвоювати території, і чи достатньо для цього буде останніх пакетів допомоги від США, ЄС і Великої Британії?

Читайте також: Пентагон: Частина озброєння надійде в Україну вже найближчими днями

Загроза для України з кількох напрямків фронту

Минулого літа українські військові та деякі оглядачі були сповнені оптимізму щодо перспектив контрнаступу ЗСУ. Проте у підсумку "Україна не досягла бажаних результатів", визнав 1 грудня президент Володимир Зеленський. Ще з осені 2023 року поєднання високих українських втрат і браку боєприпасів, який посилився на тлі призупинення американської допомоги, дозволило російським військам перехопити ініціативу та повернутися до наступу. Просуваючись поступово і не рахуючись з втратами, вони досягли обмежених, але відчутних територіальних завоювань, змусивши Україну відступати, а також завдаючи з повітря серйозної шкоди інфраструктурі.

"Без артилерійських боєприпасів будь-який фронт приречений на поразку…Втрати зростатимуть через неможливість адекватно відповісти вогнем", - поділився думками у бесіді з DW на умовах анонімності командир одного з українських артилерійських підрозділів. Оцінка військовим розвитку ситуації є похмурою. "Якоїсь миті, - каже офіцер, - ми опинимося в стані, коли вже ніхто не зможе захистити фронт - усі або мертві, або поранені". Результатом може стати "втрата позицій і крах фронту", попереджає він.

Російська ж армія далі завдає ударів по українських позиціях, не шкодуючи боєприпасів, авіабомб, дронів та ракет. За деякими експертними оцінками, дисбаланс снарядів становить 10:1. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) цього тижня заявив, що військово-промисловий комплекс РФ виробляє зброю та боєприпаси у кількості, яка навіть перевищує фронтові потреби. "Значна частина або частина того, що виробляється, більше не йде на фронт, а потрапляє на склади", - сказав він.

За даними журналу Foreign Policy, американські та європейські заводи з виробництва снарядів "тільки починають працювати з подвоєною віддачею", щоби забезпечити ЗСУ, зокрема, потрібними для оборони касетними боєприпасами, тоді як Росія планує у 2024 році виробити 3,5 мільйона снарядів, а до кінця року, можливо, збільшить виробництво до 4,5 мільйона, йдеться у матеріалі. Отже, у порівнянні це може перевищити кількість обіцяних від ЄС 1,1 мільйона снарядів та чеську ініціативу із закупівлі снарядів для України обсягом у приблизно один мільйон.

Читайте також: Британія анонсувала виділення Україні свого "найбільшого пакета допомоги"

Лише "тимчасове полегшення" після рішення США про допомогу

Що може протиставити цьому Україна? Відповідаючи на це питання в інтерв'ю російськомовному подкасту DW "Геофактор", дослідник еволюції та майбутнього воєнних конфліктів при лондонському Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS) Франц-Штефан Ґаді (Franz-Stefan Gady), припустив, що Україна протягом наступних 12 місяців матиме достатньо сил лише для підтримання оборонної стратегії.

Ґаді, який недавно завершив дослідження співвідношення використання боєприпасів на фронті в Україні, прогнозує, що проблеми Києва далі посиляться нестачею особового складу ЗСУ. Техніка та ударні системи "не вирішать проблему найгострішого браку - людського ресурсу, солдатів. Україна все ще потерпає від серйозного дефіциту солдатів і пакет США не зможе полегшити цю проблему", - вважає дослідник.

На потенційну небезпеку неукомплектованості особового складу звертає увагу й офіцер служби генштабу австрійської армії та голова одного з відділів Військової академії у Відні Маркус Райснер (Markus Reisner). Стримуючи штурми росіян, Україна вже розгорнула майже всі свої бойові резерви. "Тож ресурсів уже немає, і може настати момент прориву", - сказав Райснер у коментарі німецькому новинному телеканалу n-tv.

Аналітики Інституту світової економіки (IfW) з Кіля на півночі Німеччини, які ведуть постійний моніторинг західної допомоги Києву, також прогнозують, що ухвалених пакетів допомоги, зокрема й від США на рекордну суму у майже 61 мільярд доларів, буде недостатньо для нових наступальних операцій ЗСУ. "Це вкрай необхідна підтримка, але в загальному плані вона не змінює правила гри і забезпечить лише тимчасове полегшення", - коментує керівник підрозділу Ukraine Support Tracker Крістоф Требеш (Christoph Trebesch).

З наявними в України ресурсами, скептично на змогу ЗСУ відбити у найближчій перспективі захоплені території дивиться відставний полковник, у минулому командувач британськими силами в Афганістані Річард Кемп. За його оцінками, "хоча нові пакети допомоги допоможуть стримати (наступ РФ - Ред.), вони не дозволять Україні перехопити ініціативу та повернутися до наступу", - подає його аналіз газета The Daily Telegraph.

Скепсис Кемпа зумовлений також і тим, що "втомлена війною Україна просто не має достатньо військ і після понад двох років важких боїв, схоже, не дуже бажає розпочинати велику мобілізацію, якої потребує". ЗСУ, за його оцінками, мають не більше шести місяців для того, щоби спробувати досягти прориву. 

"Зрозуміло, що теорія перемоги Росії на даному етапі полягає в тому, щоб пересидіти західну допомогу Україні та використовувати свою перевагу в чисельності: у них більше живої сили, їхня оборонна промислова база також перевершує українську, - сказала в інтерв'ю подкасту DW "Геофактор" наукова співробітниця вашингтонського Stimson Center Келлі Ґріко. - По суті, їхня ідея полягає в тому, щоб пересилити Україну й зрештою виграти війну на виснаження".

Читайте також: Зеленський розповів, чого очікує від "Рамштайну" 26 квітня

Надія на ATACMS та F-16

Утім, не всі опитані DW оглядачі змальовують свої прогнози лише у сіро-чорних тонах. З надходженням всієї номенклатури обіцяної підтримки, включно з літаками F-16 та далекобійними ракетами ATACMS, ЗСУ далі матимуть всі шанси переломити ситуацію, вважає старший науковий співробітник Королівського коледжу в Лондоні Майк Мартін. Таким переломним моментом, каже він, орієнтовно улітку, може стати комплексний координований удар із застосуванням ракет ATACMS та Storm Shadow по Кримському мосту. Руйнування незаконно спорудженої конструкції "стане для Росії великим символічним ударом", каже експерт: "А символізм і психологічний фактор відіграють велику роль у війні".

Останній американський пакет допомоги - це, фактично, кредит часу не лише для України, але й для Європи, сказав DW керівник Центру безпеки та оборони Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) Крістіан Меллінґ (Christian Mölling). "Американці виграли для нас час, далі повинна піти допомога з Європи".

Складнощі й проблеми, які накопичилися за останні пів року в очікуванні американської допомоги, Україна та західні партнери обговорять на черговій зустрічі контактної групи в форматі "Рамштайн" 26 квітня.

Цього тижня у залах засідань та коридорах Європейського парламенту панує пожвавлення. Сотні його депутатів метушаться у перервах між голосуваннями, поспішаючи завершити роботу над рекордною кількістю законодавчих актів до нових виборів, що відбудуться у країнах-членах Євросоюзу у червні. А журналісти намагаються взяти останні інтерв'ю перед тим, як політики почнуть активну передвиборну кампанію, за підсумками якої хочуть знову потрапити до єдиного органу ЄС, який обирається безпосередньо.

Неважко згадати, скільки політичних перипетій пережили депутати ЄП нинішнього скликання, які отримали свої мандати п'ять років тому. Протягом цього часу Європа переходила від однієї кризи до іншої - спочатку Brexit, потім пандемія COVID-19, потім війна Росії проти України. Чого ж змогли досягти європарламентарі в таких складних умовах і де їм не вдалося зрушити справу з мертвої точки? DW аналізує деякі знакові закони, ухвалені ЄП з 2019 року, і те, як Європарламент справлявся з викликами, які виникали.

"Зелений" курс ЄС: виконання обіцянок із захисту клімату

У 2019 році Єврокомісія представила план щодо скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 55 відсотків порівняно з рівнем 1990 року та досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Цьому передували масові акції молоді (Fridays for Future), яка протестувала на вулицях проти кліматичної політики влади, а також так звана електоральна "зелена хвиля", коли за підсумками виборів до ЄП рекордну кількість мандатів отримали представники "зелених" партій.

З того часу Європарламент бере участь у переговорах щодо розробки численних законів, що втілюють у життя оприлюднені плани Єврокомісії, зокрема заборону в наступному десятилітті випускати автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння та запровадження податку на деякі види імпортних товарів, які провокують високі викиди CO2 під час використання чи виробництва, аби змусити заплатити тих, хто забруднює довкілля.

"Європейський парламент показав себе досвідченим законотворцем, коли йдеться про екологічну політику, - констатує в інтерв'ю DW Пеггі Корланд, очільник брюссельського бюро Фонду Роберта Шумана (Robert Schuman Foundation). Однак останні опитування показують, що "зелена хвиля" має як плюси, і мінуси.

Протести фермерів по всьому ЄС цього року змусили Брюссель пом'якшити деякі норми екологічного землеробства у спробі полегшити пов'язані з ними складнощі для аграріїв. А в лютому 2024 року ключові положення, що регулюють процес відновлення довкілля, заледве пройшли остаточне голосування в ЄП після того, як найбільша правоцентристська фракція відмовилася від підтримки їх через побоювання щодо продовольчої безпеки. Обидва ці кроки були сприйняті прихильниками боротьби за захист клімату як відступ від даних обіцянок.

Читайте також: Єврокомісія оголосила поступки фермерам після протестів

Перші у світі закони, які регулюють сферу ШІ та роботу онлайн-платформ

З 2019 року в Євросоюзі також було ухвалено низку законів, спрямованих на обмеження впливу великих технологічних компаній. Минулого року Брюссель ухвалив закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який, зокрема, зобов'язує онлайн-платформи активно контролювати шкідливий контент, запущений у мережу. ЄС використовує свої нові повноваження у цій сфері, проводячи перевірки соцмереж, зокрема вживаючи заходи, які змусили TikTok Lite у середу, 24 квітня, відмовитися від частини спірної схеми винагород для своїх користувачів.

Читайте також: Чому ЄС і США ополчилися проти TikTok

Андреа Ренда, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської політики (Centre for European Policy Studies), розповів DW, що євродепутати також "відіграли важливу роль" у розробці перших у своєму роді законів, що регулюють сферу штучного інтелекту (ШІ), додавши тисячі поправок, які "значно розширили" сферу застосування ШІ, яка підлягає найсуворішому нагляду з боку ЄС.

Втім Ренда попереджає, що тепер Брюссель стикається з "величезною проблемою правозастосування", оскільки кожен законодавчий акт рясніє різними процедурами: "Попереду колосальна робота з упорядкування дотримання вимог".

Міграційна реформа: глухий кут подолано, суперечки залишилися

Міграція і політика надання притулку вже давно є однією з найтоксичніших і таких, що викликають розбіжності, тем в Євросоюзі. Тому коли на початку квітня європарламентарі після десятирічних дебатів остаточно підтримали запропоновані Єврокомісією реформи, багато хто з них стверджував, що це історія успіху.

Згідно зі схваленим пакетом законів, запроваджується механізм солідарності щодо розподілу прохачів притулку. Це означає, що у разі надмірної їхньої кількості в перших країнах в'їзду мігрантів в ЄС - Італії, Греції, Іспанії, Кіпрі, Мальті - прохачів притулку будуть зобов'язані приймати за системою квот інші країни Євросоюзу. Якщо будь-які з них відмовляться приймати біженців, то натомість зможуть надати фінансову допомогу. Щоб прискорити депортацію, прохачів притулку також поділятимуть залежно від того, наскільки ймовірним є те, що їхні прохання будуть задоволені.

Читайте також: Міграційний пакт: що означає нова політика ЄС щодо надання притулку?

"З точки зору законодавства і з урахуванням того, що передувало тому результату, який ми спостерігаємо зараз, це можна вважати успіхом", - заявила DW Хелена Хан, аналітикиня з питань міграції з Центру європейської політики, оцінюючи міграційну реформу ЄС. Однак, за словами Хан, цей результат, який зазнав різкої критики з боку борців за права біженців, також залишив розчарованими і багатьох законодавців.

"Причина, через яку євродепутати, зрештою, дали "зелене світло" (міграційній реформі. - Ред.), полягає у простому розрахунку: краще мати такий пакт, ніж не мати нічого. Якби реформа не була ухваленга, то, найімовірніше, це позначилося б на результатах виборів, а лівоцентристські та центристські партії не хотіли б постраждати від таких наслідків", - пояснила аналітикиня.

У четвер, 25 квітня, парламент Німеччини обговорив ситуацію, що склалася в країні трохи більше, ніж за місяць до виборів до Європарламенту. Три парламентські фракції партій, що входять до урядової коаліції, ініціювали проведення "актуальної години" (Aktuelle Stunde) - це особливий формат обговорень у Бундестазі, який дає можливість депутатам висловитися на тему, що турбує суспільство.

На початку тижня за підозрою у шпигунстві на користь Китаю був заарештований асистент депутата Європарламенту від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) Максиміліана Кра (Maximilian Krah). А до цього стало відомо, що самого депутата нібито намагалися підкупити російські лобісти, пропонуючи йому великі суми готівкою. В отриманні грошей від росіян раніше підозрювали й іншого депутата від АдН Петра Бистрона (Petr Bystron). Опозиційна правопопулістська АдН, яка була заснована у 2013 році і виступає з антиміграційних та антиєвропейських позицій, нині має у Бундестазі п'яту за чисельністю фракцію (77 місць).

На тлі повідомлень про шпигунство на користь Росії та Китаю з боку АдН, темою "актуальної години" стала "загроза демократії". Багато депутатів парламенту ФРН вважають, що АдН, кілька регіональних відділень якої визнані Відомством з охорони конституції "правоекстремістськими", свідомо працює на руйнування основ конституційного ладу Німеччини.

Загострила ситуацію ще одна новина, яку на тлі останніх подій у Бундестазі визнали сенсацією: за даними соціологічного опитування "Молодь у Німеччині", яке проводила група німецьких соціологів у січні-лютому 2024 року і результати якого були оприлюднені 23 квітня, політичні уподобання громадян ФРН віком 14-29 років чітко змістилися праворуч. На перше місце за популярністю при цьому вийшли праві популісти з АдН (22 відсотки). На другому опинилися консерватори із "Християнсько-демократичного союзу" (ХДС), отримавши 20 відсотків. У рамках репрезентативного опитування було опитано 2000 людей.

Читайте також: Глава служби контррозвідки BfV: РФ постійно шпигує на шкоду інтересам ФРН

Праві популісти у Німеччині: "П'ята колона Кремля"

Нічого принципово нового щодо розслідування справ за фактом шпигунства під час нинішніх парламентських обговорень сказано не було. Але новою була сама поява цієї теми на порядку денному парламенту та те, наскільки розбурхалися емоції. Зокрема, у ході засідання депутати навіть не особливо стримувалися у висловлюваннях: "продажні маріонетки", "вороги демократії", "корисні ідіоти", "найнепатріотичніше з того, що є в парламенті" - це лише кілька епітетів, які пролунали під ас дебатів парламентарів щодо АдН.

Політики правлячої в Німеччині "світлофорної" коаліції - соціал-демократи, Зелені та вільні ліберали, - говорячи про партію "Альтернатива для Німеччини", регулярно використовують формулювання, яке дедалі міцніше входить у німецьку політику - "п'ята колона Кремля".

Виступам у такому ключі задав тон соціал-демократ Дірк Візе (Dirk Wiese), який з 2018 до 2020 року обіймав посаду уповноваженого уряду ФРН з питань співпраці з Росією. Він звинуватив депутатів з АдН у любові до диктаторів та бажанні "набити кишені".

Депутат від ХДС/ХСС Марк Генріхманн (Marc Henrichmann) назвав АдН "зрадниками", а депутат від Зелених Константін фон Ноц (Konstantin von Notz) - "ганьбою для країни". У подібному тоні висловлювалися й інші парламентарі. А голова партії "Союз-90/"Зелені" Омід Нуріпур (Omid Nouripour) нагадав правим популістам з АдН, що ні в Росії, ні у Китаї їм не вдалося б опинитися в парламенті просто через те, що опозиції там немає.

На це вказала й міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser), яка також виступила в парламенті - у Німеччині, наголосила вона, судді самі вирішують, коли видавати ордери на арешт підозрюваних, і уряд у ці процеси не втручається.

Спецслужби давно попереджали про загрозу з-за кордону

Від АдН з промовою у відповідь виступив лише один депутат - Штефан Койтер (Stefan Keuter). Він звинуватив парламентарів у використанні у передвиборчих цілях скандалу із заарештованим асистентом депутата Європарламенту.

Однак тема іноземного впливу на німецьке політичне життя не нова. Ще півтора роки тому, восени 2022-го, німецькі спецслужби попереджали політиків про небезпеку, що походить від Росії та Китаю. Виступаючи в парламенті, директор служби зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Каль (Bruno Kahl) сказав, що громадськість та політики надто довго ігнорували сигнали спецслужб.

У тому ж виступі він застеріг і від впливу Китаю, який зростає і щодо якого німецька громадськість також поводилася занадто "довірливо". Очільник Федерального відомства з охорони конституції (BfV) Німеччини Томас Гальденван (Thomas Haldenwang) на тому ж засіданні восени 2022 року в парламенті сказав, що його відомство вже давно попереджало про те, наскільки ґрунтовно Росія підходить до дестабілізації західних демократій. Втім і він згоден із твердженням про те, що в довгостроковій перспективі дедалі більша небезпека походить від Китаю.

Читайте також: "Ми": про що написав книгу німецький президент