Багато дієслів узгоджуються не лише з підметом речення у називному відмінку, але й керують іншими іменниками у непрямих відмінках. Завдяки цим іменникам утворюються повноцінні, змістовні речення. Іменники у непрямих відмінках називаються додатками. У ролі додатка можуть виступати істоти, предмети або явища.
Безліч німецьких дієслів вимагають додатка у знахідному відмінку. Якщо додаток у знахідному відмінку має при собі артикль, то він набуває однієї з таких форм:
| чоловічий рід | den/einen |
| жіночий рід | die/eine |
| середній рід | das/ein |
| множина | die/- |
Додаток у знахідному відмінку відповідає на питання Wen? або Was? (wen – кого? – стосовно осіб і was – що? – стосовно предметів).
Ось деякі із дієслів, які вимагають додатка у знахідному відмінку: essen, trinken, nehmen, suchen, kennen, machen, lieben, anrufen, besuchen, besichtigen, …
|
Словничок німецької граматики: das Objekt: додатком у реченні можуть виступати істоти, предмети і явища, на яких спрямована дія або процес. Функцію додатка зазвичай виконує іменник або займенник. Іменник може виконувати різні функції у реченні, наприклад підмета або додатка. Залежно від ролі у реченні форма іменника змінюється за відмінками. Відмінок іменника можна визначити передусім за допомогою артикля. У німецькій мові розрізняють чотири відмінки, які називаються Fälle або Kasus. Одним з цих відмінків є знахідний. der Akkusativ: більшість додатків стоять у знахідному відмінку. Артиклі у знахідному відмінку мають такі форми: den/einen, die/eine, das/ein, die/-. |