Багато німецьких дієслів не можуть вживатися без іменників або особових займенників – без них речення не мали б сенсу. Їх називають додатками. Найчастіше додатки вживаються у знахідному відмінку. Ти знаєш уже багато дієслів, які вимагають додатків у знахідному відмінку:

haben, lernen, brauchen, anrufen, essen, trinken, nehmen, suchen, kennen, machen, lieben, hassen, besuchen, besichtigen, bestellen, bekommen, mögen, putzen, kontrollieren, vorbereiten, waschen, öffnen, schließen, reparieren, küssen, werfen …

Отже, додатком у знахідному відмінку найчастіше є іменник, хоча інколи таким додатком може бути й особовий займенник.

Приклад:
Der Mann bestellt einen Kaffee. Er trinkt ihn und wirft den leeren Kaffeebecher dann in den Papierkorb.

Особові займенники у знахідному відмінку

Будь-який іменник можна замінити займенником. Особові займенники вказують на істот, предмети або явища. Займенники вживаються не тільки в називному, але й в інших відмінках. Наприклад, після дієслів або прийменників, що вимагають знахідного відмінка, особові займенники теж стоять у знахідному відмінку. Більшість особових займенників мають у знахідному відмінку іншу форму, ніж у називному, проте деякі з них не змінюються.