До ХІІ століття на території Німеччини люди зверталися одне до одного на ім'я. З часом почали використовуватись прізвиська, наприклад Генріх Великий або Анна Роботяща. Прізвища набули загального поширення аж у ХV столітті.

Типові німецькі прізвища походять із середньовіччя. В їхній основі лежать назви ремісничих професій. Найважливіші професії тих часів – це найпоширеніші прізвища на сьогодні. Прізвище Müller (мельник) зустрічається найчастіше; розповсюдженими є також Schneider (швець), Fischer (рибак), Schuster (чоботар) oder Weber (ткач). Деякі прізвища зазнали певних змін: Schmied (коваль) став до прикладу Schmidt, Bäcker (пекар) – Becker.

У Німеччині прізвища відіграють важливу роль у формальному спілкуванні. До дорослих людей слід звертатися на «Ви», тобто «Sie», використовуючи їхнє прізвище, наприклад пані Мюллер або пан Шустер. Вчителі також зобов'язані звертатися до своїх учнів на «Ви», якщо їм виповнилося 16 років і вони наполягають на такій формі звертання.