Запитання бувають прямі й непрямі. У непрямому запитанні пряме стає підрядним реченням:
Пряме запитання: Wie lerne ich schnell Deutsch?
Непряме запитання: Ich möchte wissen, wie ich schnell Deutsch lerne.

Підрядне речення, яке починається з питального слова, часто виступає в ролі додатка стосовно головного речення. У такому випадку підрядне речення називається підрядним додатковим. Головне речення, що має при собі підрядне додаткове, як правило, теж не може існувати самостійно:
Was möchte Nico wissen?
Er möchte wissen, wie er schnell Deutsch lernt.

Як і інші підрядні речення, підрядні додаткові відокремлюються від головного речення комою. Відмінюване дієслово у підрядному реченні зазвичай стоїть на останньому місці.

Головне речення може бути розповідним або питальним. Подивися на приклади. Зверни особливу увагу на знаки пунктуації в кінці речення: якщо головне речення є розповідним, то в кінці стоїть крапка; якщо головне речення є питальним, в кінці має стояти знак питання.

Розповідне речення + непряме запитання:
Bitte sag mir, wo eine gute Sprachschule ist.

Питальне речення + непряме запитання:
Weißt du, was dieses Wort bedeutet?

Непрямі запитання використовуються для того, щоб надати прямому запитанню більш ввічливе звучання:
Ich möchte gerne wissen, wann der Kurs beginnt.
Können Sie mir sagen, welcher Bus zur Sprachschule fährt?