Прикметники виражають ознаки істот, предметів і явищ. У німецькій мові вони дуже часто вживаються з дієсловом sein. Зазвичай прикметник стоїть після дієслова.
| підмет | sein (відмінювана форма) | прикметник |
| Die Schränke | sind | voll. |
До багатьох прикметників можна знайти антоніми, тобто протилежні за значенням слова, як-от:
Kauf dich klug. – Kauf dich dumm.
Die Schränke sind voll. – Du fühlst dich leer.
Das Top ist billig. – Die Jacke ist teuer.
Найкраще вчити прикметники як пари з антонімами. Прикметники у німецькій мові пишуться з маленької літери.
Вживання прикметників
Прикметники не змінюються, якщо стоять після означуваного іменника чи займенника, які вони описують (вони не змінюються й у тому разі, якщо стоять на початку речення безпосередньо перед відмінюваним дієсловом):
Der Pullover ist neu. (Oder: Neu ist der Pullover.)
Однак прикметник може стояти і безпосередньо перед іменником, який він описує. У цьому разі закінчення прикметника узгоджується з іменником:
Die Frau trägt einen neuen Pullover.
Така зміна закінчення прикметника називається відмінюванням. У німецькій мові існують три відміни, іншими словами три типи відмінювання прикметників. Їхнє вживання залежить від того, який артикль стоїть перед означуваним іменником: неозначений, означений або нульовий (тобто коли артикля немає взагалі).
|
Словничок німецької граматики: das Adjektiv: прикметник - це слово, за допомогою якого описують істот, предмети або явища. |