Підрядні речення мети з інфінітивним зворотом um ... zu
Підрядні речення мети залежать від головного речення, в якому зазвичай описується якась дія.
Дія: Wir kaufen einen Saugroboter.
Підрядне речення мети вказує на мету або намір дії, описаної у головному реченні. Воно відокремлюється від головного речення комою.
Wir kaufen einen Saugroboter, um Zeit zu sparen.
Підрядне речення мети з інфінітивним зворотом um ... zu вводиться сполучником um. Дієслово стоїть в кінці речення і не відмінюється, а залишається в неозначеній формі (формі інфінітива). Перед дієсловом має стояти частка zu. Якщо вживається дієслово з відокремлюваним префіксом, частка zu ставиться між префіксом і коренем дієслова.
Ich brauche eine große Tasche, um die leeren Flaschen wegzubringen.
У підрядному реченні мети з інфінітивним зворотом um ... zu немає власного підмета. Тому така граматична структура є можливою лише тоді, коли підмети головного і підрядного речень ідентичні.
Ich hole einen Besen. Ich kehre die Terrasse.
Ich hole einen Besen, um die Terrasse zu kehren.
Коли підмети головного і підрядного речень не ідентичні, можна використати підрядне речення мети, яке вводиться сполучником damit.
Словничок німецької граматики: der Infinitiv: інфінітивом називають початкову (неозначену) форму дієслова, яка не відмінюється. У початковій формі дієслова зазвичай стоять у словниках та інших списках. Німецькі дієслова в інфінітиві мають закінчення -(e)n. |