У німецькій мові існують чотири відмінки. Три з них ти вже знаєш: називний, знахідний і давальний. Четвертий відмінок називається родовим. Родовий відмінок вказує передусім на приналежність.
Приналежність можна позначити, додаючи до іменника інший іменник в родовому відмінку. Тоді іменник в родовому відмінку виконує означальну функцію в реченні – йдеться про так званий «Genitivattribut». Якщо іменник в означальній функції є власним ім'ям, то воно, як правило, стоїть перед другим іменником і має закінчення -s.
Das ist Selmas Handy.
Das ist Sebastians Gitarre.
У власних назвах, що закінчуються на звук s (-s, -ß, -z або -x), замість закінчення родового відмінка -s використовується апостроф:
Das ist Max' Fahrrad.
|
Словничок німецької граматики: der Genitiv: у німецькій мові розрізняють чотири відмінки, які називаються Fälle або Kasus. Окрім називного, знахідного і давального, існує ще й родовий відмінок. Іменники вживають у родовому відмінку після певних прийменників або тоді, коли вони виконують означальну функцію, детальніше описуючи інший іменник. Іменник у родовому відмінку з означальною функцією вказує на власність або приналежність. Артиклі в родовому відмінку мають такі форми: des/eines, der/einer, der/-. Іменники чоловічого та середнього родів, а також власні назви мають у родовому відмінку закінчення -s. |