Присвійні займенники в знахідному відмінку
Для вираження належності істоти або предмета у німецькій мові вживають присвійні займенники. У словосполученнях і реченнях вони вживаються замість неозначених артиклів й подекуди так і називаються – присвійні артиклі. Після багатьох дієслів, наприклад mögen (ich mag), lieben, brauchen, lesen, anrufen, aufräumen, іменник разом із присвійним артиклем стоїть у знахідному відмінку.
В однині закінчення присвійного займенника й неозначеного артикля однакові.
Чоловічий рід (der Job):
Ich habe einen Job.
Ich mag meinen Job.
Жіночий рід (die Arbeit):
Ich habe eine Arbeit.
Ich mag meine Arbeit.
Середній рід (das Büro):
Ich habe ein Büro.
Ich mag mein Büro.
У знахідному відмінку множини присвійні займенники мають закінчення -e.
Множина (die Kollegen):
Ich habe Kollegen.
Ich mag meine Kollegen.
Отже, присвійні займенники в знахідному відмінку мають такі форми:
особа | присвійний займенник |
ich |
meinen/meine/mein meine (+ множина) |
du |
deinen/deine/dein deine (+ множина) |
er/es |
seinen/seine/sein seine (+ множина) |
sie |
ihren/ihre/ihr ihre (+ множина) |
wir |
unseren/unsere/unser unsere (+ множина) |
ihr |
euren/eure/euer eure (+ множина) |
sie |
ihren/ihre/ihr ihre (+ множина) |
Sie |
Ihren/Ihre/Ihr Ihre (+ множина) |